Проект EOARD

 

Соединения деталей из полимерных композиционных материалов (2006-2007)

Финансирование: EOARD – European Office of Aerospace Research and Development

1.      Традиційні способи з'єднання, як механічні, так і клейові, а також їх комбінації, практично вичерпали себе у випадку використання для деталей із нових матеріалів, і подальше підвищення несучої здатності з'єднань деталей із КМ супроводжується суттєвим ростом витрат. Аналіз даних показав перспективність використання кріпильних елементів малого діаметру, як у чистому вигляді, так і в складі комбінованого з'єднання, але вони недостатньо вивчені, на що була напрямлена подальша робота, та отримано наступні результати;

2.      Для об'єктивної оцінки якості способу з'єднання розроблено методику, що базується на оцінці граничної початкової несучої здатності. 

3.      Розроблено уніфіковану розрахункову схему з'єднання, що базується на одновимірній моделі з'єднання з використанням методу фізичної дискретизації. На основі розрахункової схеми отримано системи вирішувальних рівнянь для випадку передачі нормальних зусиль, зусиль зсуву, поперечних зусиль (від стиснення температурних та Пуассонових деформацій, які в деталях різняться). Отримано залежності для оцінки податливості деталей та комбінованого з'єднувального шару. Отримано залежності для оцінки напружено-деформованого стану всіх компонентів з'єднання;

4.      Отримано модель податливості кріпильних мікроелементів різної форми в плані та кусочно-лінійною характеристикою твірної. 

5.      Розроблено модель взаємодії кріпильних мікроелементів із волокнами шаруватого КМ. Отримано залежності, які дозволяють визначити поточні значення кута нахилу волокна та коефіцієнту об'ємного вмісту волокон, на основі чого можна визначити пружні характеристики пакету КМ;

6.      Проведено дослідження впливу заформованих в пакет мікроелементів на пружні характеристики КМ. Досліджено вплив таких параметрів, як відносний крок розміщення КЕ, порядок розміщення КЕ та структура пакету КМ.